UA RU ENG
 
Розділи порталу

  Дошка оголошень

  Символи міста

  Історія

  Пам´ятники

  Природа

  Фотогалереї

  Мапа міста

  Статистика

  Міська влада

  Підприємства

  Люди Сквирщини

  Пожежна частина

  Хлібозавод

  Військкомат

  Телефони

  Поштові індекси

  Архітектура

  Віра та релігія

  Цікавинки

  

Звістки із розділів
Значимим розділом Іnternet-порталу «Місто Сквира» є оновлений розділ – «Дошка оголошень». Тут ви можете безкоштовно розмістити будь-яке оголошення, на термін від 10 до 120 днів. Даний розділ вміщає в собі понад 80 різноманітних категорій, тому практично охоплює усі сфери життя міста та району. Оновлена «Дошка оголошень» має простий та зручний інтерфейс, массу оновлених функцій. Переконатися у цьому ви можете самі, відвідавши даний розділ.
Випадкове фото
Хмара тегів

Для перегляду потрібний
Flash Player 9
або вище.

Онлайн на сайті
Люди Сквирщини : Титан творчої думки, великий творець – Василь Іванович Цимбалюк
 
Його очі випромінюють надзвичайну простоту, щирість і добро. А унікальність і багатство думки захоплює настільки, що, здається, цікавій і приємній бесіді, особливо на теми навчання та виховання учнів, не повинно бути завершення. Так, я кажу про Василя Івановича Цимбалюка – відомого в Україні педагога, який надзвичайно, сумлінною працею, творчим пошуком та новими неординарними ідеями, збагатив освітню галузь і вибудував свій, власний досвід у складному процесі пізнання світу дітьми. Його вже назвали патріархом освіти України, визначною постаттю, ним захоплюються, складають пошану, а найголовніше – благодатне зерно, посіяне Учителем, проростає дорідним урожаєм на ниві вивчення рідної мови й літератури, глибшого пізнання слова.
Василь Іванович Цимбалюк народився 27 травня 1937 року в місті Сквира. На дитинство, обпалене війною, припали тяжкі випробування. Тата Івана Онуфрійовича у 1941 році забрали на фронт. Чотирирічний Василь назавжди закарбував у пам’яті оті кілька хвилин, як під час відступу радянських військ татусь забіг в хату, дав по шматочку рафінаду, розцілував усіх, нашвидкуруч попрощався – і все... Більше його не бачив. Оплакував разом з мамою Устиною Степанівною та сестрою Валею похоронний трикутник. Дуже намучилась сім’я після війни. Не було опалення, пережили голод 1947 року, бідували. А доля самої Устини Степанівни, яка народилась в селі Германівці Обухівського району, була й зовсім страшною. Голод 1932-1933 років перекосив усю велику родину. З 11 чоловік Устю врятувало диво – сільський лікар, також тікаючи від голоду, забрав дівчину із собою до м. Сквири. Та тут злягла на тиф... Вилікувалась і в 1936 році одружилась з Іваном Онуфрійовичем.
 
Коментарі (0)  Докладніше
 
Новини : Вода, вода, водиця – біжить і вся іскриться. А чи так насправді?
 
Питання води, її якості, завжди було і залишається важливим та актуальним кожного дня, кожної хвилини. Ми люди – ми хочемо пити і хочемо бути здоровими, це нормально та природно для нас. Якщо вода якісна, якщо вона задовольняє нас у всьому – тоді ми приймаємо це як належне, звикаємо і користуємося нею, не думаючи звідки вона біжить, хто за цим стоїть та скільки праці та зусиль вкладено, щоб вона текла в наші домівки. Але все змінюється, коли вода починає нас не влаштовувати, або взагалі – біжить із крану брудна та тхне невідомо чим. Саме з таким питанням я зіткнувся, коли відвідав своїх родичів у місті Біла Церква.
Настав Новий 2014 рік, на носі було Різдво, вихідний день – свято. Я твердо спланував і вирішив відвідати свою бабусю, яка мешкає у Білій Церкві. День за днем – і ось ранок 7 січня. Трохи причепурився, зібрав гостинці, та й гайда на маршрутку до Білої. Людей було не багато, доїхав нормально. Зустріч з бабусею була приємна та радісна, ну як і завжди водиться у нас (не знаю як у інших). Роздягнувся, привітався, бабуся відразу запропонувала чаю. Я не відмовився, тим більше, що вже трохи зголоднів. І ось сиджу за столом, на столі смачненький торт, закипів чайник і бабуся зробила мені чай. Душа просто співає, але як я «ошарашився», коли скуштував чай, що приготувала мені бабуся. На загальний план – смак у чаю, як смак, але загальну картину псував непереборний смак чогось несмачного та стороннього. Спершу я подумав, що бабуся додала якоїсь настойки із трав для зміцнення здоров`я, але увечері, коли я вже пив каву, цей противний смак знову заполонив мої відчуттєві якості. Я вирішив розібратися у чому ж тут справа.
Після смачної вечері, я почав розмову зі своєю бабусею. Я подякував за їжу, за каву, бо все й дійсно було смачним. Потім, обережно запитав про смак, який мене непокоїв.
 
Коментарі (3)  Докладніше
 
Календар
«    Лютий 2017    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
 
Прогноз погоди
VIP оголошення
Кумедний анекдот
Студент сидить, читає книгу. До нього підходить інший:
- Що читаєш?
- Геометрію.
- А-а, читав, його наприкінці вб'ють.
Опитування на сайті
Оновлена «Дошка оголошень»!

Вау, супер! Так тримати!
Дуже добре, що оновили.
Сподобалося майже все, але...
Можна додавати фото – це добре!
Звичайна «Дошка оголошень».
Не сподобалася, хочу кращу.
Взагалі відстій, що ви наробили...
   
Авторське право  © 2007 - 2017   Зеленський Сергій Миколайович.  Усі права захищені.
Копіювання матеріалів дозволене тільки з видимим посиланням на джерело: http://www.skvira.com
Хостинг сайту наданий і здійснюється компанією HostPro.ua (м. Київ, Україна)  далі
Тематичний індекс цитування Яндекса (тІЦ)
.
Піднятися нагору