UA RU ENG
 
Розділи порталу

  Дошка оголошень

  Символи міста

  Історія

  Пам´ятники

  Природа

  Фотогалереї

  Мапа міста

  Статистика

  Міська влада

  Підприємства

  Люди Сквирщини

  Пожежна частина

  Хлібозавод

  Військкомат

  Телефони

  Поштові індекси

  Архітектура

  Віра та релігія

  Цікавинки

  

Звістки із розділів
Значимим розділом Іnternet-порталу «Місто Сквира» є оновлений розділ – «Дошка оголошень». Тут ви можете безкоштовно розмістити будь-яке оголошення, на термін від 10 до 120 днів. Даний розділ вміщає в собі понад 80 різноманітних категорій, тому практично охоплює усі сфери життя міста та району. Оновлена «Дошка оголошень» має простий та зручний інтерфейс, массу оновлених функцій. Переконатися у цьому ви можете самі, відвідавши даний розділ.
Випадкове фото
Хмара тегів

Для перегляду потрібний
Flash Player 9
або вище.

Онлайн на сайті
Історія » Мікрорайони Сквири : Ярки, Слобода та Чорний Ліс
 
З глибокої давнини, місто Сквира розміщалося на невисокому пагорбі між річками Сквирка – на півночі, Домантівка (або Дорошівка) – на півдні, рікою Кудрявка (або Дем'янівка) – на заході та невеликою річечкою Кононівка – на південному сході.
У різні часи за межами міста виникли окремі поселення, які сквиряни називали "кутками". Ці поселення мали власні назви, які ще зберігаються в пам'яті старожилів, хоч молодь їх майже не знає. У XX ст. кутки ввійшли в межі міста і стали його мікрорайонами.
Так, пагорб, який на півдні міста, обмежений селом Домантівкою і рікою Кудрявка, – здавна називається Слободою. Звідки ж така назва і коли заселялося це передмістя сучасної Сквири?
Слободи, які масово з'являються у другій половині XVI ст. у південно-східних районах Подільського, Брацлавського та Київського воєводств на Лівобережній Україні та на південних окраїнах Російської держави (Слобожанщині), були поселеннями "слободних", тобто вільних, не закріпачених селян. Їх поява пояснюється посиленням колонізації вільних українських земель переселенцями з Волині, Польщі, північних районів України. Польські магнати, захопивши після Люблінської унії величезні площі земельних угідь на Півдні України, відчували гостру нестачу робочих рук. Щоб заохотити переселенців, поміщики засновували слободи, в яких створювали пільгові умови для селян. Поселенці звільнялися в залежності від місцевості на 10-20 і навіть 30 років від сплати повинностей.
Як відомо, спалена дощенту, в кінці XVI ст., Сквира, у 1615 р. оголошується слободою. Для різнорідного контингенту переселенців поблизу Сквири й виділили "слободу" – територію, вільну від забудови й придатну для землеобробітку.
Першими поселенцями Слободи були вихідці із безземельної польської шляхти, на що вказують прізвища її мешканців: Пилатівські, Комарницькі, Врублевські, Янські, Луцькі. Прізвище останніх свідчить про те, що їх предки переселилися із м. Луцька на Волині.
Частина Слободи, ближча до міста, заселилася пізніше. Одна з її околиць називалася Чумаки, оскільки її жителі Гашенки займалися чумакуванням.
Землі від правобережного схилу Домантівки сквиряни називали Чорним Лісом, бо в давнину правий берег її був вкритий лісом. Він починався від водойми річки. Тут росли верба і вільха, вище на схилі – осика, груша, яблуня, ліщина, калина, а ще вище – берест, ясен, дуб, липа, береза з різноманітним підліском. Хвойних дерев не було. Здавна слов'яни листяний ліс називали "чорним". І хоча лісу тепер нема, назва його у пам'яті народній збереглася.
На південному заході Сквири розташована її околиця – Ярки, куди входять сучасні вулиці Леваневського, Громова, Папаніна, Маслова, Чкалова, Маршала Жукова, Плугатаря, Ольшевського, Першотравнева і Радянська. Найстаровиннішою є вулиця Леваневського.
Куток Ярки виник приблизно у XVIII ст. за досить глибоким яром. Спочатку він, очевидно, називався "за яром", а потім назва спростилася до Ярки. Розміщений на лівому боці струмка Кудрявка. Раніше цей струмок був невеличкою річечкою, що витікала з-під села Квітневого.
Першопоселеннями в урочищі Ярки були, за переказами старожителів, родини Березовських, Гуменюків та Момотенків.
Недалеко від Ярків є мальовничий гай (колись хутір) під назвою Дубовий. Там між дубами та іншими столітніми деревами протікає струмок Кудрявка. Яр розділяє гай на дві частини, а по виході з нього розташоване грузьке болото, яке не висихало навіть спекотного літа. Ще донедавна, тут можна було помітити залишки оселі, що колись згоріла від пожежі. Землю хутора обробляли нові господарі, але місце згарища залишалось незайманим, заростало бур'янами. Обминали його, бо про гай Дубовий на Сквирщині з покоління в покоління передавався переказ під назвою "Вогники":
«У хуторі Дубовому в далекі часи жив чоловік Савка Корж зі своєю донечкою Маринкою і приймаком-сиротою Петром. Мати Маринки померла, коли донечці не було й місяця. Залишився Савка вдівцем, сам виходив дівчинку-сирітку.
Вже Маринка зіп'ялась на ніжки, стала щебетушкою, радувала свого татка. Пізньої осені прибився до їхньої оселі маленький хлопчина. Видно було, що сирота, він ходив від села до села, просив милостиню. Звали його Петром. Савка обігрів хлопчину, нагодував, а потім прийняв його у свою родину. Так їх стало троє.
Минав рік за роком, діти росли на втіху батькові. Марина кожного дня ставала все вродливішою, а Петро ріс гарним, роботящим парубком. Дружно жила невеличка родина.
Але сім'ю підстерігало лихо. Однієї зими старий батько застудився і помер. Помираючи, заповів Марині і Петрові, щоб довго жили і пов'язали своє життя законним шлюбом. Поховавши батька, Марина і Петро лишилися круглими сиротами, але продовжували господарювати на хуторі. Після роковин смерті батька, вони вирішили одружитись, та доля розпорядилась по-своєму.
Одного дня надвечір на хутір забрели озброєні зайди. Кажуть, що то була ватага шляхтичів, які повстали проти влади (йдеться, мабуть, про польське повстання 1864 р.). Петра не було вдома, він був у полі, а Марина господарювала. Зайди увірвалися до хати, почали пиячити, бешкетувати, а потім стали приставати до дівчини. Вирвалась від них Марина і побігла назустріч Петрові. Та зопалу звернула на незнайому доріжку через леваду, де була трясовина, грузьке болото. Марина, провалюючись, намагалась вирватись, але марно. Трясовина все більше засмоктувала дівчину. Тоді вона стала гукати на допомогу, кликати Петра, благати порятунку. Але ніхто не почув її, адже до Сквири було три верстви, а навколо ні душі. Так вона нещасна і загинула в болоті.
А в цей час Петро з волами повертався з поля додому, чув далекий голос, та не здогадувався, хто кликав його на допомогу. Під'їхавши до оселі, побачив розгардіяш і сонних зайд. Став гукати Марину, але її не було. Тоді страшна думка, як вогнем, обпалила його: то вона гукала Петра зі страшної безодні. Від цієї здогадки він знетямився, а тоді невимовна мука, почуття помсти штовхнули його на відчайдушний вчинок.
Став він похапцем носити в хату і навколо неї солому, снопи і підпалив усе. Спалахнула хата небаченим полум'ям аж до неба, а він носив снопи і жбурляв їх у вогонь. Гукав Марину, плакав, проклинаючи бандюг. Не зоглядівся, як на ньому загорівся одяг, а він все носив солому: сам горів і палив, палив бандитів. То була помста за свою кохану.
Згоріли хата, а в ній бандити і сам Петро».
З того часу ніхто не живе на хуторі Дубовому. А люди почали казати, що вночі на свято Петра і Павла (12 липня) полем бігають "вогники", ніби це душа нещасного Петра, що згорів, помстившись за свою наречену.


Ключові теги: Мікрорайони Сквири, Історія, Доброта, Довіра, Домантівка, Злочин, Покарання, Родина, Сім’я
 
 
 
 
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрованний користувач.
Ми радимо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм логіном. Детальніше тут.
 
Коментарі (0)  Роздрукувати
 
Написати коментар
   
 

Календар
«    Квітень 2017    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
Прогноз погоди
VIP оголошення
Кумедний анекдот
Олена прийшла до подруги в гості. Почала роздягатися та й не бачить собаки, яка її радо завжди зустрічала. Подруга розпочала пояснювати, що сталося та й каже:
- Розумієш, наш пес уже цілий тиждень як у депресії.
Олена, співчуваючи:
- Що ж таке сталося, що так вплинуло на нього?
- Розумієш, мій чоловік кинув пити, почав вести активний спосіб життя, а пес залишився без співрозмовника.
Опитування на сайті
Оновлена «Дошка оголошень»!

Вау, супер! Так тримати!
Дуже добре, що оновили.
Сподобалося майже все, але...
Можна додавати фото – це добре!
Звичайна «Дошка оголошень».
Не сподобалася, хочу кращу.
Взагалі відстій, що ви наробили...
   
Авторське право  © 2007 - 2017   Зеленський Сергій Миколайович.  Усі права захищені.
Копіювання матеріалів дозволене тільки з видимим посиланням на джерело: http://www.skvira.com
Хостинг сайту наданий і здійснюється компанією HostPro.ua (м. Київ, Україна)  далі
Тематичний індекс цитування Яндекса (тІЦ)
.
Піднятися нагору